Турбіна кидає масло в чому проблема?

турбіна кидає масло в чому причина

Турбокомпресор двигуна (або в частому використанні – турбіна) – механізм, невід’ємно пов’язаний з основними системами “життєдіяльності” двигуна авто. Деякі з них – система фільтрування повітря, мащення, випуску відпрацьованих газів мають вирішальний вплив як на вихідні параметри роботи турбіни так і на її ресурс.

Одним з досить поширених питань в експлуатації авто є питання підвищеної витрати моторного масла, а в авто з двигуном, оснащеним системою турбонаддуву, дане питання, зазвичай, “кидає тінь підозри” в першу чергу на турбіну.

В деяких випадках супроводжуючим підвищену витрату масла фактором є зовнішня замасленість турбіни (або як кажуть турбіна кидає масло), у інших – це підвищена димність, а в деяких – це відсутність видимих зовнішніх ознак та порушень в роботі. Ці питання потребують ретельного розгляду, та фахової діагностики, так як визначення реальної причини є напряму пов’язане з наступними діями, що обов’язково тягнуть за собою матеріальні витрати, які в свою чергу можуть бути значними, а що найбільш прикро, і необґрунтованими.

Отже, Ви звернули увагу, на “масляне запотівання” в місці, де розташована турбіна, з‘явилась підвищена димність чи збільшилась витрата моторного масла. Що робити?

Одразу слід зауважити, що помилково пов’язувати ці недоліки з можливою погіршеною тягою двигуна! Це окремі проблеми, і погіршення тягових характеристик авто ми розглянемо окремо.

Перш за все слід вирахувати та взяти до уваги об’ємні втрати моторного масла, беручи до уваги, що турбований двигун за своєю природою має передбачені конструкцією допустимі його втрати в межах 0,3% від об’єму спожитого палива.

Конструктивно, турбіна – механізм, що складається з турбінної, компресійної частин та вузла в якому скомпоновано ротор з колесом компресії, системою опор, газомасляних ущільнень тощо, так званий корпус підшипників (в широкому розповсюдженні – картридж). Фізичні процеси, які протікають в цих контурах та їхній стан справності впливають на вихідну продуктивність та ресурс турбіни. Дані контури механічно відокремлені між собою деталями опорної системи, газомасляних ущільнень тощо. Найбільш відповідальна та складна деталь турбіни – ротор (на якому скомпоновано турбінне та компресійне колеса з крильчатками) та деталі газомасляних ущільнень, обертається на опорах в діапазоні 40 000-60 000 (вантажні авто) і 125 000 – 200 000 (легкові авто) об/хв, змащується маслом під тиском і контактує з середовищами газів – випускних з температурою до 900 *С і впускного повітря з температурою, що відповідає температурі навколишнього середовища, а також сприймає різновекторні навантаження від коливань тиску в газових контурах двигуна. Масло, яке подається під тиском до опор вала, виконавши функцію змащення та охолодження вала, зливається в картер турбіни, спільний з картером двигуна. Деталі газомасляних ущільнень турбіни відіграють роль фізичного відокремлення газових контурів та контура підпоршневого простору (картера) двигуна від “обміну” газами та маслом. І в першу чергу – саме від прориву газів, які є під тиском до 2,5-3,0bar, в картер двигуна, де норма тиску – до 0,5мм.вод.стовпа (0,00005bar).

Саме цей фактор є визначальним в оцінці справності та рівня спрацювання деталей турбіни у порівнянні з справністю та технічним станом інших систем двигуна:

1 – газомасляні ущільнення турбіни слугують в першу чергу для перешкоджання прориву газів, що є під вищим тиском, в картер двигуна, з чим вони можуть справитись навіть за умов свого не ідеального стану;

2 – газомасляні ущільнення турбіни, перебуваючи навіть в ідеальному стані не в стані перешкодити перетіканню масла в газові контури за умов несправного стану суміжних систем двигуна авто.

Отже, втрати моторного масла можуть мати різний характер: зовнішнє підтікання, перетікання між вищезгаданими контурами – з контура картера з масляним туманом та бризками в контури впускної чи випускної системи, а в разі аварійного виходу з ладу турбіни – і з контура системи мащення в дані контури напряму.

Які причини втрат моторного масла?

Зовнішні втрати масла – масляне “запотівання”, підтікання, витоки:

– (1)негерметичність контура системи мащення – подачі та зливу масла. Слід переконатись в цілісності та герметичності з’єднань масляних каналів подачі та зливу масла з картера турбіни (виконати очистку підозрілих місць підтікань та зробити повторний пуск двигуна з наступним оглядом). Якщо походження підтікання в негерметичності – воно може бути усунено простим не затратним способом герметизації місць підтікань. та слід пам’ятати – використання рідких герметиків в цій справі – неприпустиме.

– (2)негерметичність повітряного контура. Саме негерметичність повітряного контура проявляється зовнішніми масляними ореолами на зовнішніх частинах системи впуску після турбіни. Відбувається цей процес внаслідок виносу певної кількості масла назовні разом з стисненим компресором повітрям через негерметичності впускної системи на лінії високого тиску (після компресора турбіни). Це може бути викликано зносом (руйнуванням) ущільнень суміжних деталей системи впуску (турбіна – патрубки – інтеркулер – гнучкі елементи) чи руйнівними процесами контактних поверхонь їх фланців.

В цьому випадку також необхідним є огляд з визначенням місць зовнішнього замаслення, їх усунення шляхом герметизації чи заміни пошкоджених деталей. Ущільнюючі деталі не мають мати пошкоджень, деформацій заданого поперечного перерізу, а контактні поверхні фланців не мають мати пошкоджень, викликаних руйнівними (в т.ч. корозійними) процесами, взаємним контактом тощо.

Слід врахувати, що частим є саме ушкодження, викликане взаємним контактом деталей під впливом вібрації ДВЗ, руйнування сот интеркулера та порушення герметичності на з’єднаннях.

Отже, ознаки першого і другого випадків не свідчать про вихід з ладу саме турбіни.

Втрати масла без ознак зовнішніх підтікань: наявності масла в патрубках інтеркуллера, підвищена димність відпрацьованих газів, чи підвищена витрата масла.

Перш за все треба підрахувати фактичні втрати масла, розуміючи, що їх причиною може бути, як зношеність двигуна, так і фактори зовнішніх втрат, чи втрат при його згорянні (якщо масло не відповідає технічним вимогам). Розпочинаючи роботи з пошуків причин пам’ятаймо, що присутність невеликої кількості масла на внутрішніх стінках системи впуску після компресора можуть бути свідченням нормальної його роботи, потрапляння ж значної кількості масла в інтеркуллер небезпечне наслідками, пов’язаними з його накопиченням в деталях системи впуску, що може мати руйнівні наслідки для двигуна авто, а потрапляння масла в систему очистки відпрацьованих газів, завдає руйнівної шкоди вузлам нейтралізації та очистки відпрацьованих газів.

5 факторів закидання турбіною масла.

5 факторів закидання турбіною масла
фактори закидання турбіною масла

А фактори, які можуть “змушувати” справну турбіну закидати масло як в компресійну (це видно в патрубках впуску) так і турбінну частини агрегату (обидва випадки може супроводжувати видиме диміння), це:

1 – низька прохідність повітряного фільтра (масло ніби висмоктується з картерними газами і масляним туманом);

2 – низька прохідність системи очистки відпрацьованих газів (сприяє підвищенню тиску в картері двигуна-масло не безперешкодно злитися в картер);

3 – зменшення або блокування перерізу каналу зливу масла з турбіни (аналогічно п.2);

4 – більший від 0,5 мм.вод.стовпа тиск в картері двигуна (аналогічно п.2);

5 – негерметичність системи впуску (винос назовні частки масла, що є ознакою природної роботи турбіни).

Отже, прийняття рішення про “винуватість” турбіни у проблемі підвищеної витрати масла, повинно базуватись на ретельному аналізі ряду факторів, проведеному ряді дій з перевірки стану і діагностики систем, на основі яких визначено ступінь взаємного впливу супутніх процесів у роботі турбіни. А врахування наших рекомендацій, зазначені в даній статті, допоможе Вам прийняти рішення щодо визначення “винуватця” несправності.

Пам’ятайте: Турбіна одною з перших негативно реагує на несправності в роботі паливної системи, системи мащення, очистки впускного повітря та відпрацьованих газів. А експлуатація авто з турбованим двигуном потребує дотримання деяких простих правил, що мають увійти в звичку:

1. Не слід одразу після запуску двигуна різко збільшувати його оберти, особливо після тривалого простою. Варто дати попрацювати двигуну декілька десятків секунд, а в холодну пору – орієнтовно 3 хв.

2. Не слід одразу після тривалої роботи з навантаженням вимикати двигун. Варто дати попрацювати двигуну декілька десятків секунд.

3. Регулярний (не рідше 1р/тиждень-для авто з системою електронного контролю рівня оливи в двигуні, а для авто без неї – щоденний) контроль за рівнем оливи в двигуні. Процедура повинна виконуватись за однакових умов – в однаковий час, після тривалої їзди.